Економічний і культурний  розвиток  села Васютинці в 17- 18 ст.

Правобережна Україна  і в другій половині  17 ст. знаходилась під владою Польщі . Народні маси Правобережжя терпіли важкий соціальний , та національний  релігійний   гніт .

 По іншому склалась доля Лівобережжя  , Союз  України з  Росією створив міцні передумови  для господарського зближення  двох держав.

   На території України яка входила  до складу Росії , проходив процес розвитку продуктивних сил . В цей час  основними галузями господарства  на Лівобережній Україні , зокрема в селі Васютинці . залишалися  хліборобство і скотарство .

В 60  роках 17 ст. на Лівобержній Україні продовжувалось повстання феодального землеволодіння козацької старшини шляхом захоплення так званих « вільних земель « ,  а також пограбування селянських земель . В результаті цього посилилась  феодальна залежність селянства , яке виконувало на користь землевласників  натуральні та грошові повинності . Панщина була встановлена від одного до двох днів на тиждень . становище народних мас боло тяжким ще й тому , що в цей час різко збільшились податки .

Село Васютинці було населено  переважно козаками ,але значна кількість була із селян , залежних від панів та козацької старшини .

  Сплата державних податків , натуральних та грошових  оброків  на користь панів – вкрай розоряло і без того бідне селянське господарство .

Поряд із хліборобством селяни займались чумацтвом , тобто їздили волами  Крим по сіль та на ­Запоріжжя  по рибу , яку привозили як для продажу , так і для власного споживання.

Займались селяни і ремеслами ; кузнецтвом  , бондарством  , сапожництвом . Деякі селяни , не відриваючись  від землеробства , виготовляли різні вироби не тіляки для особистого  споживання , але й для продажу .

Тяжке становище України  у 17 ст. відбилося і на розвитку культури . Шкіл було дуже мало . В селі Васютинцях  перша школа була відкрита лише в 1767 р.

  Культура  українського народу  в цей час , її національність ,  самобутність знаходила свій вияв  у живописі , знаряддях праці , предметах домашнього вжитку .

 Найбільш високого розвитку досягла народна творчість .

  Свої переживання , які викликались турецько-татарським спустошенням , феодальним гнітом і особливо гнітом польської шляхти  народ відтворював в історичних піснях і думах .

    У високохудожній формі дум і пісень народні маси виражали свою гарячу любов до рідної країни ,непримиренність до внутрішніх і зовнішніх ворогів , оспівували хоробрих захисників України .

   В Іркліївському полку була складена пісня , в якій козаки висміювали не здатність гетьмана Потоцького воювати.

 Гей , пане Потоцький ! 

 Чому в тебе розум дівоцький ?

Не будеш ти з нами , козаками воювати ,

І житньої соломахи уплітати …

     Вороненський  кобзар Т.Пархоменко  склав пісню про Морозенка ,який відзначився надзвичайною  відвагою  і сміливістю  в боротьбі з поляками .

 О      й , Морозе, Морозенку   

Ти славний козаче .

За тобою , Морозенку ,

Вся Вкраїна плаче…